Понеділок, 19.02.2018, 03:03
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Категорії розділу
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 52
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
НОВИНИ
Календар
Головна » Статті » Мої статті

Зустріч з поезіями місцевих авторів

 

 

Життя прожить – не поле перейти

“Життя прожить – не поле перейти”, -

Народна мудрість нас повчає

Життя прожить – себе знайти,

Бо часто нам себе не вистачає.

Життя прожить – це віру зберегти

І в час негоди роду не зректися.

Життя прожить – це до мети дійти

І верховенства правди домогтися.

Життя прожить – в годину нелегку

Вітчизні у пригоді стати.

І жити перед нею у вічному боргу,

Із честю жити, а не виживати.

 

 

Кожен з нас міг би підписатися під достовірністю цих рядків. А написала їх людина, яку ми знали як звичайного вчителя математики. Хоча сказати, що звичайного учителя математики було б не правильно. Тому що за 30 років роботи тільки у Сенкевичівській школі Тамара Хомівна Мазурок випустила понад півтисячі випускників. З них 23 – призери обласних і Всеукраїнських олімпіад. Досвідом роботи Тамара Хомівна постійно ділилася з колегами в школі, в районі, області. Цей же досвід передавала у численних розробках, що друкувалися у журналі «Педагогічний пошук» і газеті «Математика». Крім цього, виховала двох своїх власних дітей. Тому багато з нас були подивовані, коли вперше побачили збірку «Горить свіча на підвіконні», автором якої є Тамара Мазурок.

Тож сьогодні у нас в гостях Мазурок Тамара Хомівна, а також Карп’як Євгенія Василівна, Панасюк Василь Пилипович, Потапова Світлана Василівна, Шкамарда Світлана Степанівна, Подмовська Галина Леонідівна.

Пісня про Україну

Більшість учнів, присутніх у цьому залі, пам’ятають Тамару Хомівну як учителя. Тому хочу запросити до слова Потапову С.В. Світлано Василівно, хотілося б почути від вас, якою ученицею була Тамара Махомед?

 

 

 

 

                                Божий дар

У кожного із нас є джерело,

Що безперервно живить душу:

У когось – пісня, в когось – ремесло,

А я усе уміти мушу.

На вибір мій, на все моє життя

Упав чіткий відбиток долі.

Назад немає вороття,

Я жертвую себе назавжди долі.

Заходжу у принишклий клас.

Дивлюсь в лукаві оченята.

І запитання виникають враз,

Бо я тут і за маму і за тата.

Чому у Петрика у крейді ніс,

А в Тані очі повні сліз,

Чом Катя на столі сидить?

За все, за все душа болить.

Та біль той п’ю, немов нектар,

Кусаю губи, та не каюсь,

Бо бути Вчителем – це Божий дар,

Я Вам у цьому присягаюсь.

 

Цей вірш Тамара Хомівна написала ніби про себе. Тому не дивно, що і інша поезія про вчителя, про людину, яка багато в чому визначила її подальшу життєву долю.

Учительській долі присвячена пісня «Вірний друг». Слова Тамари Мазурок, музика Оксани Волошиної - Карвацької. Виконують  О. Волошина-Карвацька і М. Приймак

 

А тепер, Тамаро Хомівно, дозвольте взяти у Вас коротеньке інтерв’ю.

  • Я думаю, що всім буде цікаво почути, коли ви написали свій перший вірш, чи, можливо, це був прозовий твір, який став початком літературної творчості?
  • Коли виникла ідея видати збірку, тому що я знаю що ви ніколи і ніде не хотіли друкувати свої твори.

Після такого одкровення, Євгеніє Василівно, ми не можемо не надати слово вам.

Провідною  темою збірки Тамари Хомівни є вірші, присвячені нашому сьогоденню.

«Майдан, що в безсмертя веде». Так назвала Тамара Хомівна цикл віршів, який увійшов у збірку.

Саме цей цикл віршів приніс Тамарі Хомівні перемогу у міжрегіональному конкурсі, присвяченому пам’яті Небесної сотні, фінал якого відбувся у Східноєвропейському університеті.

Пісня «Повертайся живим»

Ця тема пройшла крізь душу кожного з нас. То ж не дивно, що актуальні вірші сьогодення ми сьогодні маємо змогу читати автором яких є Василь Пилипович Панасюк.Запрошую вас до слова.

Любов до України, до природи Волинського краю, до рідного селища не могли не знайти свого відбитку  у творчості наших авторів. Послухаймо їхні вірші у виконанні педагогів школи Калахан С.П., Сироватка М.О. Маляздревич О.Ю., Лук’янова С.О. , Ковальчук І.П., Панасюк С.В., Січевська І.Г., Бишовець В.П.

Галина Леонідівна Подмовська – соціальний працівник, але душа в неї поетична. Її поезії неодноразово друкувалися у періодичній пресі, її вітання як мами, як голови ради школи зворушливі і незабутні. Вам слово, Галино Леонідівно.

Багато років на різних ділянках і різних виробництв трудилася  Шкамарда Світлана Степанівна, але кожну вільну хвилину вона присвячує написанню віршів і оповідань, які друкуються у періодичній пресі. Вам слово, Світлано Степанівно.

 

Кожен вірш – це мить чийогось життя. У поетичних рядках ми відчуваємо біль, тривоги, прагнення їх авторів. То ж хотілося б почути, що прагнуть сказати своїми віршами наші автори і про їхні плани на майбутнє.

До вітального слова запрошую директора школи Галину Степанівну Долонську.

 

Наша зустріч підходить до закінчення, сподіваємося що вона стане початком нових таких зустрічей, презентацій нових збірок. То ж зичу вам, наші шановні автори, міцного здоров'я, творчого натхнення, здійснення всіх планів і задумів

А всім хочу побажати лише миру,

Бо саме він тепер є змістом усього життя,

А ще здоров'я, натхнення, палкої віри

Що попереду є світле майбуття

Категорія: Мої статті | Додав: YURA (01.12.2014)
Переглядів: 485 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: